Час минав і карате розкололося на безліч окремих шкіл. Нові стилі з`являлися і з`являються донині. Відбувається це від того, що багато видатні майстри вносять щось своє в уже існуючий стиль і таким чином народжується нова школа зі своєю назвою. Трапляється і так, що учень з якоїсь причини не може виконувати певні рухи, або виконує їх неправильно протягом довгого часу, в зв`язку з цим сам рух видозмінюється. Однак справжні майстри карате, які присвятили цьому мистецтву своє життя, не визнають більшість самопроголошених шкіл і доморощених каратистів.
На сьогоднішній день неможливо назвати точну кількість стилів карате, відомо тільки, що їх більше кількох сотень. Проте можна виділити чотири основні стилі японського карате.
Сьотокан. Його засновником був майстер Фунакоші Гітін. Емблемою цього стилю є тигр. Найбільша увага приділяється духовному розвитку і вихованню. Головною вимогою виступає дотримання ритуалів, норм і правил. Сьотокан відрізняється широкими стійками, жорсткими блоками і лінійними переміщеннями. Основний принцип стилю - убити одним ударом. Тактика: різкість, імпульсивність, жорсткий баланс, стійкість за рахунок глибоких стійок.
Годзю-рю. Засновник Тедзюн Міягі. Особливістю стилю є бойова ефективність, заснована на внутрішню енергетику. Поєднує в собі принципи твердої і м`якої техніки. Наголос робиться на ближньому бою, що дозволяє застосовувати його в умовах обмеженого простору.
Вадо-рю. Засновник Хіронорі Оцука. На емблемі зображений стиснутий кулак і білий голуб. Цей стиль вимагає найбільшої рухливості і мобільності, на відміну від всіх інших. У ньому не застосовуються жорсткі блоки і удари, як в Сьотокан, а використовується маневреність тіла, плавність і протяжність рухів. Активно застосовуються кидки і підсічки.
Сито-рю. Одна з найстаріших шкіл карате. Засновник Кенва Мабуні. Головною особливістю стилю є естетика і артистичність Тактика: швидкість реакції, потужність, жорсткі удари і блоки, м`якість переміщень, мобільність, несподівана атака, захист нападом.
