Особливості самооцінки молодших школярів

Розвиток самооцінки залежить від шкільної оцінки успішності. Беручи за головний орієнтир оцінку вчителя, діти відносять себе та інших членів дитячого колективу до категорії відмінників і двієчників. В результаті кожна група знаходить набір відповідних якостей. Рівень успішності в початкових класах - оцінка особистості та соціального статусу дитини. У цей період вчителям і батькам важливо розуміти і розмежовувати поняття «оцінка діяльності» та «оцінка особистості». Неприпустимими є ситуації, коли оцінка успішності переноситься на особистісні якості дитини. Негативний відгук про роботу малюка може відбитися в його свідомості фразою «ти - погана людина».

Самооцінка першокласника практично повністю залежить від оціночних суджень дорослих. На 3-4 клас припадає перехідний період, в результаті якого різко збільшується кількість негативних самооцінок. Невдоволення собою поширюється на спілкування з однокласниками і навчальну діяльність.

Види самооцінки молодших школярів

Ряд проведених досліджень показав, що молодшим школярам притаманні всі види самооцінки: завищена стійка, адекватна стійка, нестійка, спрямована в бік неадекватного завищення або заниження. З віком у дітей формується здатність правильно себе оцінювати і знижується тенденція до переоцінки. Найбільш рідкісною в даному віці є стійка занижена самооцінка.

Тип самооцінки дитини можна визначити не тільки на підставі оціночних суджень про самого себе, але і по відношенню до досягнень інших дітей. Підвищена самооцінка не завжди виражається в похвала себе, частіше можна помітити критичні судження про діяльність та роботу однолітків. Учні, які мають знижену самооцінку, переоцінюють досягнення однокласників.

Тип самооцінки і особливості поведінки

Не потрібно спеціальних тестів, щоб визначити тип самооцінки. Діти з адекватним типом бадьорі, активні, товариські і мають гарне почуття гумору. Пошук помилок в своїй роботі викликає у них ентузіазм та інтерес. Вибираючи завдання, вони орієнтуються на свої можливості, зазнавши невдачі, в наступний раз віддадуть перевагу менш складній роботі. Висока адекватна самооцінка робить дітей активними, які прагнуть до досягнення успіху незалежно від виду діяльності.

Занижений неадекватний тип легко пізнаваний у молодших школярів: на пропозицію перевірити свою роботу вони відмовляться це робити чи виконають, не вносячи жодних виправлень. Підбадьорювання і заохочення здатне повернути їх до діяльності і відродити ентузіазм. Зосередженість на можливу невдачу робить таких дітей замкнутими і нетовариські.