Чи можна прожити без селезінки

Операцію з видалення селезінки називають спленектомією, її призначають при серйозних травмах живота, коли відбувається розрив капсули селезінки. Пошкодження органу найчастіше відбувається у випадках сильних ударів в живіт, дорожньо-транспортних пригод. Подібну операцію також призначають при злоякісних пухлинах селезінки і деяких видах раку крові. Показанням до проведення спленетоміі є ідіопатична тромбоцитопенічна пурпура. Це аутоиммунная патологія, при якій антитіла починають руйнувати тромбоцити.

На тлі ідіопатичною тромбоцитопенічна пурпура з`являється підвищений ризик кровотеч. Так як селезінка бере безпосередню участь в синтезі антитіл і в процесі руйнування тромбоцитів, її видалення сприяє поліпшенню стану. Спленектомію проводять під загальним наркозом. Після операції пацієнт якийсь час залишається в лікарні під наглядом лікаря. Повне відновлення після видалення селезінки може займати 4-6 тижнів.

Без цього органу людина зможе жити, але оскільки селезінка дуже важлива для захисту організму від патогенних бактерій, після її видалення зростає ризик інфекційних хвороб. Зокрема, підвищується ймовірність зараження такими бактеріями, як Neisseria meningitidis, Haemophilus influenzae, Streptococcus pneumoniae. Вони викликають менінгіт, важку пневмонію та інші серйозні інфекції, тому після спленектомії необхідно обов`язково проходити вакцинацію.

Після сплекетоміі подібні інфекційні захворювання розвиваються швидко і протікають досить важко, майже в 50% вони приводять до смерті. Найбільша вірогідність розвитку подібних захворювань, що загрожують життю, відзначається протягом 2-х років після видалення селезінки, а також у дітей у віці до 5-ти років. Після операції можливий розвиток і інших ускладнень: запалення підшлункової залози (панкреатит), тромбоз печінкових вен, поява грижі в місцях розтину тканин, пошкодження шлунка, підшлункової залози, кишечника, ателектаз легені, інфікування шва.

Необхідно терміново звернутися до лікаря, якщо після спленектомії з`явився хоча б один з перерахованих симптомів: озноб, кровотеча, кашель, утруднення при ковтанні або пиття, задишка, відчуття важкості, розпирання в животі, почервоніння, нагноєння, болі в області післяопераційного шва, біль, безперервна після прийняття призначених препаратів, підвищення температури вище 38-38,5оС, постійна блювота, нудота.