В даний час в православній Церкві існує поділ свят за ступенем значущості і урочистості. Головними православними урочистостями іменуються двунадесяті свята, названі так в міру кількості останніх у календарному році. Існують і так звані великі православні свята, також відзначаються Церквою з особливою урочистістю і благоліпністю. Однак головним торжеством православної Церкви є Воскресіння Господа Ісуса Христа, зване також Пасхою Господньою.
Подія воскресіння Христового є основоположним моментом в вірі православної людини. Святе Письмо Нового Завіту неодноразово говорить про важливість і дійсності воскресіння Христового. Апостол Павло і зовсім сповіщає людям, що якщо Христос не воскрес, то марно все християнське надія, марна і православна віра. У події воскресіння Христового Церква свідчить світу про перемогу життя над смертю, добра над злом. Свято Пасхи Христової знайшов своє відображення в культурному побуті російської людини. Так, в цей день завжди готували святкові частування (до свята Воскресіння Христового закінчувався Великий піст). Невід`ємною частиною столу, як і в даний час, були пофарбовані яйця, паски.
Серед великих двунадесятих православних свят особливо виділяється день Різдва Господа Ісуса Христа (7-е січня). Значимість народження Спасителя світу до сих пір не може бути переоціненою, адже за вченням Церкви саме за допомогою Боговтілення і сталося порятунок людини і примирення останнього з Богом. Історично на Русі святкування Різдва Христового знайшли своє відображення в певних народних гуляннях, які назвалися святками. Люди ходили один до одного в гості і співали пісні, що прославляють народженого немовляти Христа. Що з`явилося практика наряджати на це свято ялина і вінчати верх дерева зіркою свідчила про євангельському оповіданні про те, як зірка привела мудреців зі Сходу до місця народження Спасителя. Пізніше за радянських часів ялина стала атрибутом світського Нового року, а зірка символізувала НЕ Віфлеємську зірку, а символ радянської влади.
Інший значущий свято православного календаря - день Хрещення Ісуса Христа в Йордані (19-е січня). У цей день у православних храмах освячується вода, за якої приходять щорічно мільйони віруючих людей. Історична значимість цього торжества для народної свідомості знаходить своє відображення і в практиці занурення в водохресну ополонку. У багатьох містах Росії готуються спеціальні купелі (йордані), в які після водоосвятного молебню люди з благоговінням занурюються, просячи у Бога здоров`я душі і тіла.
Ще одним дуже важливим святом православної Церкви є День Святої Трійці (П`ятидесятниця). Це свято відзначається на п`ятдесятий день після Пасхи Христової. У народі це свято інакше називають «зеленою Великоднем». Таке іменування стало наслідком народної традиції прикрашати храми зеленню на свято Святої Трійці. Іноді з цим днем помилково пов`язують православну практику поминання покійних, проте історично за церковними вказівкам покійні поминаються напередодні П`ятидесятниці - в Троїцьку батьківську суботу, а саме свято Святої Трійці є не днем покійних, але торжеством живих.
Серед поширених традицій російської культури, пов`язаної з православними святами, можна відзначити освячення гілок верби і верби на двунадесятих торжество Входу Господнього в Єрусалим. Євангеліє свідчить, що перед входом Спасителя в Єрусалим безпосередньо для здійснення хресного подвигу люди зустрічали Христа гілками пальм. Такі почесті пропонувалися древнім правителям. Чудеса Ісуса і його проповідь викликали особливу любов і повагу до Христа в середовищі звичайного єврейського народу. У Росії на згадку про цю історичну подію освячуються гілки верби й верби (через брак в більшості випадків пальм).
Особливе місце в церковному календарі займають Богородичні свята. Наприклад, день Різдва Божої Матері, Благовіщення Пресвятої Богородиці, Успіння Божої Матері. Особливе шанування цих днів виражалося в відкладення всієї мирської суєти і прагненні до посвячення дня Богу. Не випадково в російській культурі існує вираз: «В день Благовіщення птах гнізда не в`є, а дівчина коси не пасе».
Багато великих православні свята знайшли своє відображення не тільки в народних традиціях, але і в архітектурі. Так, на Русі споруджено безліч храмів, які є історичними пам`ятками, освячених на честь великих християнських свят. Відомі багато російських Успенські собори (в честь Успіння Богородиці), Христорождественский храми, Свято-Введенський храм, Покровські церкви і багато інших.
