В яких країнах дозволено носіння зброї

Право, зберігати і носити зброю, закріплено в другій поправці до Конституції Сполучених Штатів Америки. Ця поправка говорить: «Оскільки добре організована міліція необхідна для безпеки вільної держави, право народу зберігати і носити зброю, не повинно порушуватися». Володіти вогнепальною зброєю і боєприпасами забороняється лише засудженим злочинцям, особам, за якими винесено відповідне судове рішення і розумово неповноцінних людей. У більшості штатів можна носити зброю в прихованій або відкритій формі.

Згідно десятої статті конституції Мексики 1917 року, громадяни країни мали право володіти вогнепальною зброєю, за винятком тих випадків, які прямо заборонені законом. Але після того як бунтівники розграбували збройовий магазин в Мехіко в 1960 році, мексиканський уряд почав вживати обмежувальні заходи. У 1995 році уряд закрив останні приватні збройові магазини. Монопольне право продавати зброю отримали військові. В даний час в країні працює тільки один офіційний збройовий магазин. Він знаходиться недалеко від головної штаб-квартири армії. Будівля магазину посилено охороняється. Всі мексиканці, які бажають легально володіти зброєю повинні дотримуватися суворих правил і обмеження.

У Швейцарії немає конституційного права на носіння зброї. Ця країна практикує загальну військову повинність. Кожен чоловік у віці від 20 до 34 років підлягає призову в армію. Після короткого періоду дійсної служби, вони зараховуються в народне ополчення. До грудня 2009 року ополченці були зобов`язані тримати вдома автомати, бойові гвинтівки і напівавтоматичні пістолети. У січні 2010 року з`явилася можливість здавати зброю на урядові арсенали.

У Чехії також немає конституційного права на володіння вогнепальною зброєю. Відповідно до рішення чеського конституційного суду, право володіти вогнепальною зброєю не є основним правом людини і не може випливати з права на володіння майном. Але за законом «Про вогнепальну зброю та боєприпаси» від 2002 року, кожен має право отримати ліцензію на зброю. А за ліцензією придбати саму зброю. Ліцензіари «на здійснення професійної діяльності» та «на самооборону» можуть носити зброю приховано.

За законами шаріату, існує внутрішня свобода володіти або з мати зброєю. За часів громадянських воєн і заворушень, право на володіння зброєю може бути призупинено, щоб запобігти біді і зберегти мир. У Пакистані, наприклад, забороняється носити зброю лише громадянам, які не сповідують іслам. Їх зобов`язана захищати система ісламської держави. За це вони платять спеціальний податок - джизью. У Ємені ж зброю легально і доступно для всіх.