Як восптивать дитину з дитячого будинку

Не вимагайте від дитини відразу повного прийняття сімейного укладу. Діти із сирітських установ звикли жити великим колективом. Вони можуть брати чужий одяг і речі, і не бачать в цьому нічого погано. Хтось може ховати цукерки і хліб про запас. Іншим не знайомі елементарні правила гігієни. У дитячому будинку миються раз в тиждень і у деяких загальні зубні щітки. М`яко підказуйте дитині, як треба зробити правильно.

Слідкуйте за тим, як складаються відносини дитини з новими родичами. Рідко буває так, що всі члени сім`ї раді появі в будинку прийомної дитини. Особливо, це стосується старшого покоління. Якщо ваші батьки були категорично проти дитини, обмежте їх спілкування хоча б перший час. Дайте дитині адаптуватися у вашій родині. Після того, як він вас прийме і звикне, можна познайомити його з родичами і друзями. Але тільки проведіть з ними бесіду, що це ваш вибір і воно не обговорюється. А вони можуть тільки прийняти його.

Якщо ви зіткнулися з крадіжками, поговоріть з дитиною. Особливо, якщо це сталося в школі чи дитячому садку. Такі звички треба відразу викорінювати, але не покаранням. Спробуйте знайти справжню причину такої поведінки. Іноді так діти хочуть привернути нашу увагу або завоювати авторитет у однолітків. А може, дитина потрапила з знедоленого дитинства в ситий і влаштований світ. Але йому здається, що все це ненадовго і скоро скінчиться.

Зустрічайте труднощі з витримкою, їх буде багато. Адже мало взяти дитину в сім`ю, потрібно навчитися його любити. І якщо кровних дітей ми любимо на рівні інстинкту, в чужих можуть дратувати будь-які дрібниці. Навчіться контролювати свої емоції. Все невдоволення дитиною висловлюйте в спокійних тонах. Не гарячіться і не підвищуйте на нього голос. Дитина повинна вам довіряти. Старші діти бувають дуже замкнутими - в сирітських закладах не прийняті розмови по душам.

Адаптація дитини в новій сім`ї може зайняти кілька місяців, а може кілька років. При цьому вік дитини часто не має значення. Навіть у найважчі дні не дозволяйте собі висловлювати при дитині жаль, що ви взяли його. І вже тим більше, ніколи не озвучуйте думка повернути його назад (а думати про це ви будете).